З приводу французьких протестів багато хто дивується: адже в Європі такі високі податки для багатих, такий потужний перерозподіл, майже соціалізм, підприємства і так біжуть в Китай, і таке інше. Чого ж ще хотіти?
Але подивимось на Французьке оподаткування. Дійсно, «багатій», що заробляє більше певної суми (70k на рік для одного, та до 280k — для великої сім’ї) сплачує 41% податку з тієї додаткової суми, що перевищує поріг. Але ж це податок на персональний дохід: на зарплату, прямі виплати за контрактами і т.д. Цей високий податок стосується верхнього середнього класу: усіляких там адвокатів, управлінців, медиків, вчених.
Але чи справді адвокат або менеджер є найбагатшими членами французького суспільства? Звісно, найбагатшими є власники бізнесів, акціонери. Як обкладається податком бізнес у Франції? Корпоротивний податок складає 33.3% на прибуток. А прибуток це усього лиш різниця між видатками та доходами. Тобто компанія, яка заробляє міл’ярд та витрачає міл’ярд, не сплачує корпоративний податок взагалі. Більшість великих підприємств рік від року вкладають вільні кошти в зростання, та показують мінімальний прибуток. Акціонери тим часом багатшають, а з високим податком стикаються тільки, якщо хочуть, наприклад, купити яхту.
Таким чином, мільярдер, чиє портфоліо постійно зростає, і який платить сам собі заробітну плату в, скажімо, 300 тис на рік, платить майже такі самі податки, як і зірка науки — вчений, що отримує 300 тис зарплатні. При цьому у одного є влада, політичний вплив, безмежні ресурси і пожиттєві гарантії, а інший повністю залежить від своєї здатності працювати.
При цьому, коли наш мільярдер продасть частину акцій, він сплатить податок з прибутку, тобто знову з різниці між ціною покупки і ціною продажу акції. Тоді як усі інші платять податок з усього свого доходу ще до витрат.
Все це стосується, в принципі, податків і в Германії, і Данії, і Швеції, і Сполучених Штатах. Так побудоване оподаткування в усіх розвинених країнах. Відрізняються тільки конкретні числа ставок та порогів. Тому, коли уряд вводить додатковий податок, що стосується робітників та середнього класу, обурення громадян абсолютно виправдане і зрозуміле.