Філософією сучасності, себто наукою, що осмислює та пояснює навколишній світ, умови та сутність людського буття й екзистенції, в певних колах називають економіку. В інших — соціологію. Придивімося до біографій людей, котрих ми маркуємо філософами сьогодення: більшість із них себе такими не вважали, називаючись соціологами або економістами. Якщо вам на думку спадають також політологи, — ті насправді лише паразитують на соціології та економічній науці, часто-густо підтасовуючи факти на користь своїм замовникам або власній візії, як Френсіс Фукуяма, наприклад. Не кажу вже про коментуючих з телеекранів усе підряд політологів пострадянських.
«Економіка всього» — книга російського ученого, декана економічеого факультету МДУ ім. М. Ломоносова, видана українською видавництвом Laurus.
Дослідження Олександра Аузана поєднують економіку із соціологією. Як прихильник «економічного імперіалізму» в науці про людину та людство, він бере на себе відповідальність аналізувати світ, соціум, індивідуальність, право та навіть історію, застосовуючи саме економічні методи. Тому й зустрічаємо посилання на д-ра Аузана не лише у фахових виданнях чи обговореннях, а й у більш загальних дискусіях – від регулярного Берлінського міжнародного форуму «У пошуках втраченого універсалізму» до семінарів Асоціації шкіл політичних студій при Раді Європи «Sapere aude» в різних столицях Старого Світу.
Як філософ, Олександр Аузан наслідує манеру своїх блискучих предтеч, залишаючись при власному стилі. Читаючи його «Економіку всього» відчуваєш, ніби спілкуєшся з цікавим співбесідником, як це буває із творами Артура Шопенгауера.